- простягти
- [прос'т'агти/]
-гну/, -т'а/гнеиш; мин. -т'а/г, -т'агла/; нак. -гни/, -гн'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
простягти
Смотреть что такое "простягти" в других словарях:
простягти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
простягти — див. простягати … Український тлумачний словник
простягтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повитягати — а/ю, а/єш і повитя/гувати, ую, уєш, док., перех. 1) Тягнучи, розтягаючи, збільшити в довжину все чи багато чого небудь. 2) Випрямити, вирівняти, простягти в якому небудь напрямку (руки, шиї і т. ін.). 3) Витягти звідки небудь усе чи багато чогось … Український тлумачний словник
попростягати — а/ємо, а/єте, док., перех. Простягти в певному напрямку руки, ноги (про всіх чи багатьох). || Витягнути, розкинути в певному напрямку віти, гілки і т. ін. (про дерева, кущі тощо). || Спрямувати що небудь до чогось. Попростягати ноги … Український тлумачний словник
порозкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розкидати в різні боки все чи багато чого небудь. || Покласти не на своє місце, покидати недбало, безладно все чи багато чого небудь. 2) Розібрати покрівлі, хати, клуні і т. ін. || Розвалити, зруйнувати будівлі, споруди … Український тлумачний словник
постелити — стелю/, сте/лиш, док., перех. 1) Розгорнувши що небудь, покрити ним якусь поверхню. || Розкласти, розмістити на поверхні чого небудь рівномірним шаром, вкрити чим небудь якусь поверхню. || Простягти в різні боки по поверхні землі (коріння, пагони … Український тлумачний словник
простягати — а/ю, а/єш, недок., простягти/ і простягну/ти, тягну/, тя/гнеш, док., перех. 1) Випрямляючи, витягати в якому небудь напрямку (руку, ногу і т. ін.), тягтися чимсь до кого небудь. || у сполуч. зі сл. руку. Подавати при зустрічі, прощанні і т. ін.… … Український тлумачний словник
простягатися — а/юся, а/єшся, недок., простягти/ся і простягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся, док. 1) Випрямляючись, витягатися в якому небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.). || рідко. Бути поданим комусь, наближеним до кого небудь у витягнутій руці. || Тягтися … Український тлумачний словник
простягнений — простя/гнутий, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до простягти, простягнути. 2) у знач. прикм. Який простягся, простягнувся (у 1 4 знач.) … Український тлумачний словник
